Михайловский собор в Киеве
Михайловский собор находится на территории Выдубецкого Свято-Михайловского мужского монастыря в Киеве.
------------------------------------------------------------
Визначна пам'ятка архітектури XI—XVIII ст. Соборний храм Видубицького монастиря. Близько половини конструкцій первісної споруди збереглося у відбудові XVIII ст.
1070 р. князем Всеволодом Ярославичем у своєму фамільному монастирі було закладено мурований собор Чуда Архангела Михаїла в Хонах. Храм, споруджений з нагоди народження у Всеволода молодшого сина Ростислава, був освячений тільки у 1088 р. митрополитом Іоаном ІІІ з єпископами Лукою білгородським та Ісайєю ростовським, за ігумена Лазаря. Проте з цієї дати не можна робити висновок, що будівництво тривало 18 років. Існує багато прикладів, коли цілком закінчені побудовою давньоруські храми багато років очікували на "архієрейське" освячення.
Місце, обране для спорудження собору, було незвичайним — просто над річковою стрімниною. У ХІІ ст. побутувала навіть легенда, що ангел утримує цей храм від падіння за допомогою золотої мотузки, прив'язаної до його хреста. Проте однієї надії на небесний захист виявилося замало, і вже наприкінці ХІІ ст. споруді загрожувало руйнування від зсуву ґрунту, що підмивався Дніпром.
Цьому лиху зарадив під час свого князювання в Києві Рюрик Ростиславич. 10 липня 1199 р. коштом цього князя була урочисто закладена досі небачена споруда — підпірна стіна, що повинна була підтримувати схил пагорбу, на якому зведено храм. 24 вересня того ж року її будівництво було завершене. Видубицька стіна уславила ім'я її будівничого Милоніга-Петра і надихнула ігумена Мойсея виголосити поетичний панегірик князю-фундатору, згодом внесений до літопису.
Наступну реставрацію пов'язують з діяльністю митрополита Петра Могили, який у 1630-і роки відібрав монастир від уніатів. За часів Могили будівлю було переділено на два поверхи склепіннями, що збереглися до нашого часу. Вівтарну частину та баню було споруджено з дерева. У верхній церкві розташувався вівтар на честь Благовіщення, а у нижній — Михайлівський. Храм був заново розписаний.
Дерев'яні прибудови середини XVII ст. згоріли у 1760 р. разом з ризницею та монастирською бібліотекою. У 1766—69 рр. архітектор Михайло Юрасов відбудував церкву, спорудивши мурований вівтар та баню. Храм отримав виразні ознаки стилю бароко.
У 1920—30-х роках належав УАПЦ. Після арешту 1934 р. останнього настоятеля отця Павла (Височанського) храм було закрито. Його використовували як військовий склад, по війні тут містилася частина фондів Центральної наукової бібліотеки, з 1975 р. — фонди Інституту археології. В 1991 р. храм передано Українській Православній Церкві Київського Патріархату.
Собор неодноразово досліджувався, а у 1974—81 рр. був відреставрований. На стіні храму у 1982 р. встановлено меморіальну дошку архітектору Милонігу.
Источник: http://monastyr.kiev.ua/hramy/56-2009-0 … 10-12.html
------------------------------------------------------------
Посещение Михайловского собора 20.06.2010.
Вид Выдубецкого монастыря со стороны Национального ботанического сада
Стена Выдубецкого монастыря
Вход в Выдубецкий монастырь
